ВУЗ ШАГ
moya-pervaya-stranitsa

Сторінка психологв

 

Настав час, коли запитань виявляється набагато більше, ніж відповідей. З кожним днем їх стає все більше і більше. І здається, що так буде завжди. Але насправді це тільки здається. Мине зовсім трохи часу, і ви перетворетеся на професорів педагогіки і дитячої психології. Тому що ви все переживете на власному досвіді. І потім саме до вас будуть звертатися молоді батьки за порадами.

А поки що ви до дір зачитуєте журнали для батьків, сидите по ночах в батьківських Інтернет-форумах і ставите знайомим купу дуже важливих питань. А ваш малюк кожен день підкидає вам все нові і нові задачки. Завтра стане легше? Ех, якщо б... Завтра зявляться нові питання. Вони вже будуть іншими. А поки… Поки що мама і тато сперечаються і шукають істину. Кого ж краще послухати? Читати книжки, радитися з лікарем або психологом, поговорити зі своєю мамою, яка тепер стала бабусею? Кожна сім’я йде своїм шляхом, і все таки рідко зустрічається родина, якій зовсім не цікава чиясь думка зі сторони. І це правильно, тому що не обовязково «набивати» власні «шишки». Хтось до вас вже пройшов цей непередбачуваний шлях батьківських відкриттів і помилок.

Сторінка, яку ви читаєте – не посібник по догляду і вихованню дитини. Тут ми будемо намагатися висвітлювати теми і питання, з якими найчастіше звертаються батьки до психолога.

Для того, щоб ця сторінка стала максимально корисною і цікавою, давайте створювати її спільними зусиллями. Надсилайте свої запитання, зауваження, пропозиції, теми для обговорення на адресу elenastruk315@mail.ru .

Жоден з листів не залишиться без уваги.

А поки що пропонуємо декілька правил, які мають стати нашими кредо у вихованні. Всі вони дуже прості і всі ми про них знаємо, але чомусь, нажаль, так часто забуваємо…

 

Кодекс взаємодії з дитиною

 

  • Ставтеся до дитини як до абсолютно самодостатньої особистості, поважайте її. Ваш тон і стиль спілкування з дитиною мають переконувати її, що вона – цінна особистість, повноцінна людина, тому з нею розмовляють шанобливо, без принижень і образ.

 

  • Виявляйте любов у стосунках з дитиною; якомога зрозуміліше пояснюйте дитині, чого від неї хочете.

 

  • Уникайте слів «завжди» і «ніколи». «Ти завжди думаєш лише про себе!», «Ти ніколи не складаєш іграшки на місця!» - подібні фрази переконують дитину у невмінні поводитися інакше. Ліпше сказати так: «Інколи я відчуваю, що ти забуваєш про інших»; «Я знаю, що ти позбавишся цієї поганої звички і станеш ввічливим, добрим, люблячим хлопчиком, що поважає інших».

 

  • Вчіть дитину компенсувати все те, що принижує її гідність. Тобто допомагайте їй спрямувати свої зусилля для досягнення успіху у тій сфері, де вона найсильніша – музиці, спорті, образотворчості тощо, щоб дитина могла, наприклад, сказати собі: «Можливо, я не найкраще у групі рахую, проте я дуже гарно співаю ».

 

 

  • Виховуйте у дитині впевненість у собі.

 

 

І не забувайте, що:

 

  • дитина, як і кожна людина, має право на помилку;

  • тільки наша щира любов, чесність, повага, віра в дитину і підтримка – залог здоровя і успішності її на все життя.